Знижка −50%: як ціна впливає на наше рішення про покупку

Чому нас приваблюють знижки

Ми можемо довго відкладати покупку, порівнювати ціни в різних магазинах і сумніватися, чи справді нам потрібна певна річ. Але достатньо побачити яскравий цінник із написом «−50%», щоб рішення раптом здалося набагато простішим. Товар, який ще вчора не викликав особливого інтересу, сьогодні може здаватися можливістю, яку не варто втрачати. Чому так відбувається? Річ не лише в бажанні заощадити. Знижка змінює спосіб, у який ми оцінюємо пропозицію. Ми починаємо порівнювати поточну ціну з попередньою, звертаємо увагу на розмір економії та оцінюємо, наскільки вигідною здається покупка.

Наприклад, побачивши товар за 500 грн замість 1000 грн, ми можемо сприйняти його як особливо вигідну пропозицію. Проте сама сума в 500 грн нічого не говорить про реальну цінність товару, а заявлена знижка ще не означає, що покупка нам необхідна.

Саме на цьому перетині психології, сприйняття ціни та споживчої поведінки працює нейромаркетинг. Розуміння цих механізмів допомагає пояснити, чому одні цінники привертають нашу увагу, а інші залишаються непоміченими.

Як формується відчуття вигоди

Ціна як точка відліку

Ми рідко оцінюємо вартість товару ізольовано. На наше сприйняття впливають попередній досвід, очікування, знайомі ціни та інформація, яку ми отримуємо під час покупки. Це можна пояснити ефектом якоріння. У психології так називають явище, за якого початкова інформація стає орієнтиром для подальших оцінок. Коли ми спочатку бачимо високу ціну, а потім нижчу, перша сума може впливати на те, наскільки привабливою здається друга.

Дослідники Арадгна Крішна, Річард Бріш, Дональд Леманн і Хонг Юань у мета-аналізі, опублікованому в Journal of Retailing у 2002 році, розглянули результати 20 досліджень подання цінових пропозицій [1]. Автори встановили, що спосіб представлення знижки впливає на сприйняття економії, а відсоток знижки в багатьох досліджених умовах мав сильніший вплив на сприйняту вигоду, ніж абсолютна сума знижки. Це допомагає зрозуміти популярність великих відсоткових позначок у рекламі. Напис «−50%» швидко передає інформацію про масштаб знижки, тоді як для оцінювання абсолютної економії покупцеві потрібно порівняти дві суми.

Водночас ефект залежить від контексту, категорії товару та того, наскільки переконливою здається початкова ціна. Якщо вона не відповідає реальній ринковій вартості, відчуття вигоди може бути оманливим.

Чому ми помічаємо заощадження, а не витрати

Уявлення про вигідну покупку тісно пов’язане з тим, як люди оцінюють потенційні вигоди та втрати. Цей механізм пояснює теорія перспектив, розроблена психологами Деніелом Канеманом та Амосом Тверскі [2]. Відповідно до цієї теорії, люди сприймають фінансові результати не лише за їхньою об’єктивною величиною, а й відносно певної точки відліку. Тому повідомлення про економію може змінювати наше ставлення до покупки.

Наприклад, під час розпродажу ми можемо думати: «Я заощаджу 700 грн», хоча фактично витратимо 700 грн на товар, якого раніше не збиралися купувати. Увага зосереджується на потенційній вигоді, а не на тому, чи потрібна нам ця річ узагалі.

Цей механізм особливо помітний під час масштабних акцій, коли покупці переглядають десятки пропозицій поспіль. Кожна наступна знижка створює нову можливість заощадити, а сукупні витрати можуть залишатися поза увагою.

Чому ми поспішаємо скористатися пропозицією

На сприйняття знижки впливає не тільки її розмір, а й час, протягом якого вона діє. Повідомлення «Лише сьогодні», «Останній шанс» або «Акція завершується опівночі» створюють відчуття обмеженої можливості.

Коли пропозиція здається тимчасовою, покупець може зосередитися на ризику втратити вигоду. Замість того щоб спокійно порівняти ціни, перевірити характеристики товару та оцінити власні потреби, він починає думати про те, чи встигне оформити замовлення. Саме тому розпродажі часто супроводжуються таймерами зворотного відліку, помітними позначками акційної ціни та повідомленнями про завершення пропозиції.

Проте тут важливо розрізняти реальну обмеженість акції та штучне створення терміновості. У першому випадку покупець отримує правдиву інформацію про умови пропозиції. У другому його можуть підштовхувати до рішення за допомогою оманливих повідомлень.

Для маркетолога це принциповий момент: короткострокова стимуляція продажів не завжди означає формування довгострокової довіри до бренду.

Що показують наукові дослідження

Вплив цінових стимулів на споживчу поведінку вивчають у психології, поведінковій економіці та нейроекономіці. Результати цих досліджень допомагають зрозуміти, чому спосіб подання ціни може бути не менш важливим для сприйняття пропозиції, ніж її фактична вартість.

У 1979 році Деніел Канеман та Амос Тверскі опублікували працю Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk. Автори показали, що люди оцінюють можливі результати рішень через суб’єктивне сприйняття вигод і втрат [2]. Ця теорія стала одним із важливих підходів до пояснення того, чому фінансові рішення не завжди ґрунтуються виключно на раціональному порівнянні сум.

Інше дослідження, опубліковане в Journal of Retailing у 2002 році, було присвячене тому, як подання ціни впливає на сприйняття економії [1]. Мета–аналіз 20 наукових робіт показав, що сприйнята вигода залежить, зокрема, від способу вираження знижки та наявності початкової ціни для порівняння. Це пояснює, чому відсоткові позначки й перекреслені ціни стали поширеними елементами рекламних матеріалів.

Важливі результати отримали й дослідники нейроекономіки. У 2007 році Браян Кнутсон та його колеги опублікували статтю Neural Predictors of Purchases у журналі Neuron [3]. Науковці досліджували мозкову активність під час оцінювання товарів і рішень про покупку. Результати вказали на зв’язок між активністю певних ділянок мозку, очікуваною приємністю товару та сприйняттям його вартості. Однак ці результати не свідчать про існування окремого «центру знижок» у мозку. Вони показують, що рішення про покупку пов’язане з кількома процесами оцінювання, а не з автоматичною реакцією на певний відсоток економії.

Цікавий погляд на проблему дають і сучасні дослідження поведінки споживачів під час великих розпродажів. Наприклад, у дослідженні ірландської Комісії з питань конкуренції та захисту споживачів (CCPC), проведеному у 2025 році спільно з дослідницькою компанією Ipsos B&A, взяли участь 1034 споживачі віком від 15 років [4]. Серед опитаних, які раніше робили незаплановані покупки під час Black Friday або Cyber Monday, 60% повідомили, що згодом шкодували про такі рішення. Майже дві третини покупців, які планували придбати щось під час цих розпродажів, зазначили, що на них впливає обмежений період дії акцій.

Ці результати стосуються саме опитаних в Ірландії, тому їх не можна автоматично переносити на всіх українських споживачів. Проте вони демонструють важливу особливість поведінки під час розпродажів: терміновість і привабливість пропозиції можуть сприяти покупкам, про які люди згодом шкодують.

Black Friday як психологія великої покупки

Black Friday – один із найпоказовіших прикладів того, як цінові пропозиції перетворюються на масштабну маркетингову подію. Її ефективність полягає не лише в можливості придбати товари дешевше, а й у поєднанні кількох чинників: помітних знижок, обмеженого часу, великої кількості пропозицій і суспільної уваги до розпродажу. Покупці починають стежити за акціями заздалегідь, порівнювати ціни та складати списки бажаних товарів. Водночас сама атмосфера події може підвищувати інтерес до покупок. Коли навколо багато повідомлень про знижки, людина може почати шукати вигідні пропозиції навіть тоді, коли спочатку не планувала нічого купувати.

Цікаво, що Black Friday створює особливу точку відліку для сприйняття цін. Якщо покупець очікує великих знижок, звичайна акційна пропозиція може здаватися недостатньо привабливою. У дослідженні Boston Consulting Group, проведеному у 2024 році серед споживачів у десяти країнах, середня очікувана мінімальна знижка, яку опитані вважали достатньою для хорошої пропозиції Black Friday, становила близько 30% у різних товарних категоріях [5].

Це не означає, що кожен покупець очікує саме такої знижки. Однак результат демонструє, що споживачі формують певні очікування щодо розміру вигоди. Отже, брендам потрібно не лише запропонувати знижку, а й зробити її зрозумілою та переконливою для своєї аудиторії. Ще одна особливість Black Friday – велика кількість пропозицій одночасно. Коли покупець бачить десятки акцій, йому доводиться швидко порівнювати товари, ціни та умови. За таких обставин особливо помітними стають пропозиції, у яких розмір знижки винесено на перший план.

Але тут виникає парадокс. Що більше магазинів пропонують знижки, то складніше споживачеві визначити, яка з них справді вигідна. Саме тому важливо перевіряти не тільки відсоток економії, а й попередню вартість товару, його ціну в інших магазинах та реальну потребу в покупці.

JYSK як приклад цінової комунікації

Показовий приклад використання психології знижок – мережа магазинів товарів для дому JYSK. У своїх рекламних комунікаціях бренд використовує сезонні акції, відсоткові позначки знижок і повідомлення про обмежені строки пропозицій.

Наприклад, в одному з оголошень JYSK Україна до Black Friday компанія повідомляла про знижки до 70% на меблі, матраци, подушки, текстиль та предмети декору. В іншій рекламній публікації бренд наголошував на можливості придбати товари для дому за зниженими цінами протягом визначеного періоду. Це приклади попередніх акцій, а не підтвердження умов поточного розпродажу. Ознайомитися з прикладами рекламних повідомлень можна в офіційному каналі JYSK Україна в Telegram та в розділі акцій на сайті JYSK Україна.

Джерело: рекламні матеріали JYSK Україна до Black Friday

Розглянемо, як працюють ці комунікаційні прийоми.

По-перше, відсоток знижки привертає увагу. Позначка «до −70%» відразу повідомляє про максимальний розмір можливої економії. Покупцеві не потрібно самостійно порівнювати всі ціни, щоб зрозуміти, що бренд рекламує масштабну акцію. Водночас формулювання «до −70%» не означає, що кожен товар має саме таку знижку.

По-друге, асортимент допомагає пов’язати акцію з конкретними потребами. Коли реклама згадує матраци, подушки, меблі та декор, покупець може згадати, що давно планував оновити спальню або придбати щось для дому. У такому випадку акція привертає увагу до потреби, яка вже існувала, і пропонує можливість реалізувати її за нижчою ціною.

По-третє, обмежений період дії пропозиції додає відчуття терміновості. Якщо знижки доступні лише протягом кількох днів, покупець може мати менше часу на роздуми. Це здатне прискорити рішення, особливо якщо він уже розглядав певний товар.

По-четверте, повторювані акції формують очікування. Коли споживач регулярно бачить повідомлення про знижки, він може почати відкладати покупки до наступного розпродажу. Для бренду це створює подвійний ефект: акції привертають увагу, але водночас можуть привчати частину покупців купувати переважно за зниженими цінами.

Саме останній момент особливо цікавий з погляду маркетингу. Постійні знижки можуть підтримувати короткостроковий інтерес, але також змінювати уявлення покупців про нормальну вартість товару. Якщо споживач звикає до регулярних розпродажів, повна ціна з часом може здаватися йому завищеною.

Отже, приклад JYSK демонструє, як бренди можуть поєднувати відсоткові знижки, широкий асортимент і часові обмеження в межах однієї комунікації. Проте сам факт використання цих прийомів не доводить, що вони гарантовано збільшують продажі або впливають на всіх покупців однаково. Для цього необхідно аналізувати результати конкретних кампаній.

Коли знижка справді вигідна

Знижки можуть бути корисним інструментом як для бізнесу, так і для покупців. Вони допомагають магазинам привертати увагу до асортименту, стимулювати попит і заохочувати клієнтів до покупок. Для споживачів це можливість придбати потрібний товар за нижчою ціною.

Однак важливо розрізняти два сценарії. У першому людина заздалегідь планує покупку, порівнює ціни й використовує акцію, щоб витратити менше. У другому рішення виникає переважно через привабливу знижку, обмежений час або страх втратити вигідну пропозицію. Зовні ці ситуації можуть виглядати однаково, але їхні фінансові наслідки різні. У першому випадку знижка допомагає заощадити на необхідному товарі. У другому вона може стати причиною додаткових витрат.

Для маркетологів це означає, що ефективна цінова комунікація має не лише привертати увагу, а й чітко пояснювати умови пропозиції. Достовірність початкової ціни, зрозумілі правила акції та відсутність оманливих повідомлень допомагають підтримувати довіру до бренду.

Для споживачів корисною звичкою може стати коротка перевірка перед покупкою: чи потрібен цей товар, скільки він коштує в інших магазинах і чи справді знижена ціна є вигідною.

Зрештою, психологія знижок показує, що рішення про покупку формується не лише під впливом ціни, а й під впливом того, як цю ціну подано. Перекреслена сума, великий відсоток і таймер можуть зробити пропозицію привабливішою, але не змінюють її реальної цінності автоматично. Адже найвигідніша покупка – не та, на якій ми заощадили найбільше, а та, яка справді відповідає нашим потребам.

Джерела:

  1. Krishna, A., Briesch, R., Lehmann, D. R., Yuan, H. (2002). A Meta-Analysis of the Impact of Price Presentation on Perceived Savings. Journal of Retailing, 78(2), 101–118. URL: https://business.columbia.edu/sites/default/files-efs/pubfiles/969/969a.pdf
  2. Kahneman, D., Tversky, A. (1979). Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk. Econometrica, 47(2), 263–291. URL: https://www.jstor.org/stable/1914185
  3. Knutson, B., Rick, S., Wimmer, G. E., Prelec, D., Loewenstein, G. (2007). Neural Predictors of Purchases. Neuron, 53(1), 147–156. URL: https://www.researchgate.net/publication/6603353_Neural_Predictors_of_Purchases
  4. Competition and Consumer Protection Commission (2025). CCPC Black Friday Research 2025. URL: https://www.ccpc.ie/about-us/advocacy-and-research/research/publication-details/ccpc-black-friday-research-2025
  5. Boston Consulting Group. Consumers Shop Smarter This Black Friday: 38% Have Already Used or Plan on Using GenAI to Shop for Bargains. 14 November 2024. URL: https://www.bcg.com/press/14november2024-consumers-black-friday-genai-shop-bargains
  6. JYSK Україна. Black Friday – Чорна п’ятниця. URL: https://jysk.ua/black-friday
Picture of Ольховик Анастасія
Ольховик Анастасія

Студентка 3 курсу СумДУ, кафедра маркетингу

Picture of Кравченко Жанна
Кравченко Жанна

Студентка 3 курсу СумДУ, кафедра маркетингу